Обязательно прочитайте, пожалуйста

Важливий день

 

 З вашого дозвілу не буду звітуватися щодо проведених уроків /викладу стислі конспекти; *може, комусь буде цікаво/

  Хочу поділитися однією історією..

Пролог

  На настановчій бесіді вчитель одразу позначила учнів, з якими працювати можна, а які - "баласт", мовляв, враховуючи це, можна буде підтримувати дисципліну в класі: не воруши тих-то та тих-то, і буде тобі щастя (я так зрозуміла ці пояснення).

  Проводжу перший свій урок у 5-Б класі.
Діти-непосиди. Це так. Але, "не все так плохо в Датском королевстве". Вони зацікавлені (ще б пак: тема - опис тварини (!))), уважні, готові до активної  (єдине: не одразу мобілізуються для зміни форми роботи).

/Дівчатка, Ліза та Єва, - зірочки!/ --> для вшанування))

Сама розповідь

Знайомлю вас з головним героєм:

Толік - "баласт" (із слів вчительки); дитина, що чекала на розкриття (з мого висновку).

5 урок. Російська мова. Тема: "Діалог".

З 20 осіб були присутні лише 11 (половина класу була задіяна у "Колоску" - якесь змагання між 5-ми класами).

11 дітей. 10 + 1. 10 + Толік.

Що робила та дитина..! Як він хотів бути першим, кращим, найкмітливішим та уважним.

Та він і був таким. І це учень-"баласт"?!

Виконую обіцянку

Урок Віри В'ячеславівни з теми "Лист. Адреса" (21.11).
В мене ще буде час розробити методичний коментар щодо спостережених уроків, але вже зараз хотілося відмітити ось що:

я не знаю, як може так статися, щоб на уроці у 5-ому класі була така тиша... Як у сні (але наяву)
Та при цьому спостерігалася дуже активна і плідна робота учнів.
Вчитель (!) дуже грамотно спланував урок: чергувалися форми роботи, застосовувалися прийоми активізації учнівської діяльності, використано засоби наочності.
Не урок, а сама краса!

*але я досить не розумію:
чи гіпнотизує Віра дітей, чи що... Як може бути така тиша..?









У вівторок (20.11) була активним учасником навч.-виховн. процесу на уроці української мови у формі уроку-подорожі, що проводила Віра В'ячеславівна для свого 5-А.
Клас було поділено на 2 команди: хлопці проти дівчат.
Я була головою журі, що складалося з секретаря, секунданта, судді - всі в одній особі (дякую за довіру, Віро!)
Тема уроку: "Звертання".
Буває і таке: перемогла команда хлопців

*Віра каже, що дівчата були не такі впевнені, як хлопці, через мою присутність (я не дуже зрозуміла, але повірю більш досвідченому педагогові)))


____________________________________________________________________________

Далі буде...

21.11.12 - цифровий паліндром)))

Доброго вечора, блогочадці!

Сьогодні був по-справжньому насичений день... Хоч і віщував він мені лежати у ліжку та спокійненько собі хворіти далі... Але! Професія вчителя - це ж як у анекдоті: "єдина поважна причина відсутності на уроці - смерть". А ми ж будемо жити вічно!)) ...Тому на мене чекали такі справи:

1. проведення уроку російської мови (докладніше далі);

2. спостереження уроків студентів-практикантів / вчителів-практиків (Привіт Вірі В'ячеславівні :) (докладніше далі);

3. матеріалізація ідей щодо проведення позакласного заходу для 5-их класів (разом з Вірою) у формі КВК ("У Лукоморья дуб зеленый..."/ Сказки А.С. Пушкина);

4. перевірка зошитів (!..гендерне питання й тут дає про себе знати: дівчата - молодці, хлопці - ...хм, майже :) Не хотілося малювати погані оцінки, але доводилося (*добра вчителька Альона Ігорівна). Особливо цікавою стала перевірка учнівських творів, адресованих вчителю-словеснику. Від віршика однієї п'ятикласниці хотілося малювати абстракції у зошиті сльозами та тушшю, таким воно було зворушливим та щирим);

5. розробка конспектів з рос. мови та літ-ри (мені знов щастить: розвиток мовлення).

*Стосовно "докладніше":

мама каже, що треба прибрати хаос у кімнаті та йти негайно у ліжко..

Тому, пробачте, всі деталі "перекидую" на завтра.

Що сказати: "Вчитель - лихо у сім'ї")))

/"От Большого взрыва к Человеку разумному"/

______________

Надобраніч!

Пам’ятка для самоаналізу уроку учителем

   У процесі  самоаналізу уроку доцільно відповісти самому собі на такі запитання:

золотий перетин дзвінків)))

патріотична стрічечка

Я хочу нічого не робити

Цього вечора я бачила Майбутнє.

Грайливе, усміхнене маля.

Воно перекатувалося з однієї ноги на іншу,

наче хвилювалося від такої нашої несподіваної зустрічі.

Майбутнє  з'явилося на моєму подвір'ї десь приблизно на 11 годинну,

хоча в цей час уся малеча вже бачить мрійливі сни...

Я, як завжди, займалася дурницями (що саме і складає моє життя-буття).

Майбутнє у синьому плащечку із зоряним капелюхом пританцьовувало на моєму крилечку.

Така собі щира радість!

Все це прекрасно. Але я чекаю на пояснення?

Я гадала, що Майбутнє - це розкутий блазень у чорному смокінгу,

що є чоловіком містичної Таємниці.

А воно таке мале, безтурботне.

Які висновки робити?..

-

Я хочу нічого не робити.

(((((((((((((((((((

Привіт, любі!

 Так сталося, що зараз не можу бути з вами, але я дуже хочу бути в хвилі, тому заходжу читати ваші блоги.
 Дякую, що допомагаєте та завжди тримаєте у курсі подій.