ЗВІТ
ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
студентки V курсу,
філологічного факультету,
групи УР
Кияшко Альони Ігорівни
Практику проходила у 5А класі, гімназії № № 8 з російською та українською мовами навчання,
у період з 03.12 до 21.12 2012р.
Груповий керівник Макаренко Л.В.
Керівник від бази практики Остапова А. Л.
1. КІЛЬКІСНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Відвідано 7 уроків учителів (з них 4 мови, 3 літератури).
Відвідано 6 уроків практикантів (з них 3 мови, 3 літератури).
Проведено 14 уроків (з них 9 мови, 5 літератури).
Відвідано 1 позакласний захід.
Участь у підготовці 1 позакласного заходу.
2. ЗМІСТ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРАКТИКИ
У період з 03.12 до 21.12. 2012 р. я проходила педагогічну практику на базі гімназії № № 8 м. Севастополя, в 5 Б класі. Гімназія є єдиним середнім навчальним закладом міста, що має дві мови навчання: російську та українську (всі класи під буквою «А» отримують навчання з усіх предметів на державній мові).
З об’єктивних (поважних) причин не змогла взяти участь у ознайомлювальній бесіді з адміністрацією школи, яка проходила п’ятого листопада, тому моїм «гідом» з діяльності педагогічного колективу, режимом роботи навчального закладу, навчально-виховної роботи, навчально-матеріальною базою гімназії стала вчитель української мови та літератури Віра В’ячеславівна Вакар. Переданий молодим вчителем досвід став у нагоді ще з однієї корисної сторони: Віра В’ячеславівна є класним керівником 5А класу та про особливості розумових та загально психологічних здібностей дітей цього віку знає не з книжок з методики викладання словесності у середній ланці. Прислуховуючись до порад колеги щодо роботи з 5Б класом, змоделювала для себе орієнтовний образ поведінки.
Особливість цієї гімназії ще й в тому, що педагогічний колектив поділено за освітніми напрямками та, на відміну від класичного варіанту – наявності одного спільного кабінету – вчительської, мають ще й кафедри: кафедра української мови та літератури, кафедра гуманітарних наук, кафедра технічних наук (я не бачила такого в жодній школі).
Треба відмітити, що вчительський колектив обох кафедр, з якими довелося працювати під час практики (кафедра української мови та кафедра гуманітарних наук), – привітний, готовий до співпраці. Завжди можна було розраховувати на консультацію з приводу розробки конспектів, роботи з деякими «проблемними» (спробую уникати це визначення далі) учнями, реалізації якихось задумів та взагалі порад із буденного життя вчителя-жінки.
Взагалі атмосферу доброзичливості, створену вчителем-керівником Остаповою А. Л. та іншими вчителями української словесності, не можна залишити поза увагою.
Також хотілося б відмітити й високий рівень технічного обладнання гімназії. Майже всі навчальні кабінети мають комп’ютери та проектори, що сприяє кращій реалізації задумів творчих вчителів, що не хочуть обмежуватися лише традиційними засобами навчання. Бо ще Ян Амос Коменський, відомий чеський педагог, зазначав: «Нехай буде золотим правилом для тих, хто навчає: все, що тільки можна, надавати для сприймання чуттями: видиме – зором, чутне – слухом…»
· Протягом останнього тижня проходження практики з викладання
російської мови та літератури було відвідано уроки Альони Леонтіївни (у 5Б, 5В класі) та Віри В’ячеславівни (у 5А), що дало змогу увійти у курс справи, ознайомитись із стилем поведінки вчителів з учнями-п’ятикласниками, ознайомитися із рівнем підготовки дітей. Також це дало можливість з’ясувати, які форми роботи використовуються на уроках (насамперед у 5Б класі, за яким мене закріплено), яким методам та прийомам вчитель приділяє найбільше уваги.
Вчитель Остапова А. Л. використовує різні методи навчання (також й інтерактивні). На уроці використовуються такі форми роботи як: групова, індивідуальна, робота у парах. Майже на кожному уроці присутня робота біля дошки. Вчитель використовує ТЗН, але не будує урок тільки на роботі з мультимедійною дошкою.
Спостереження відвіданих уроків мови та літератури надало можливість більш свідомо відноситися до написання конспектів уроків та їх проведення, враховувати особливості класу.
· Початком активної практики стало ознайомлення із планом роботи,
календарно-тематичним плануванням та розкладом вчителя-керівника – Остапової Альони Леонтіївни. Відповідно до тематично-календарного планування було встановлено кількість уроків, дати їх проведення, а саме:
№
предмет
|
Дата
|
Тема
|
1
Мова
|
3.12
|
Вимова приголосних. Уподібнення звуків та позначення їх на письмі.
|
2
Мова
|
5.12
|
Вимова приголосних та позначення їх на письмі.
|
3
Література
|
5.12
|
Види загадок. Художні засоби в них (метафора).
|
4
Мова
|
6.12
|
Докладний переказ тексту з елементами опису.
|
5
Література
|
6.12
|
Леонід Глібов – відомий поет і байкар. Віршовані загадки. Акровірші.
|
6, 7
(5Б, 5В)
Мова
|
10.12
|
Правила вживання апострофу.
|
8
Мова
|
12.12
|
Подвоєння букв при збігу приголосних.
|
9
Література
|
12.12
|
Перлини народної мудрості. Прислів’я та приказки.
|
10
Мова
|
13.12
|
Контрольний переказ тексту.
|
11
Література
|
13.12
|
Контрольний твір «У гостях улюбленого казкового героя».
|
12
Мова
|
17.12
|
Склад. Наголос.
|
13
Мова
|
19.12
|
Ненаголошені голосні, що перевіряються наголосом.
|
14
Література
|
19.12
|
ПЧ. А. Дімаров «Для чого людині серце».
|
При підготовці до уроків, розробці конспектів користувалась планом, календарно – тематичним плануванням, підручником (з мови/ літератури), методичними посібниками, враховуючи рекомендації вчителя та керівників практики від університету. Усі плани-конспекти уроків були заздалегідь узгоджені із вчителем (виключенням став лише один випадок із проведення позакласного читання).
· Протягом трьох тижнів активної практики навчання української мови
опрацьовувався розділ «Фонетика. Орфоепія». На вивчення цієї теми виділено 20 годин. При вивченні розділу учні ознайомились із змістом понять «фонетика», «орфоепія»; ознайомились з орфоепічними нормами українського мови, навчились правильній вимові голосних у слабких позиціях, шиплячих, навчились розрізнювати звуки г і ӷ, правильній їх вимови; робити фонетичну транскрипцію; набули навички свідомого вживання апострофа,; узагальнили поняття учнів про склад та наголос; актуалізували набуті учнями у початковій школі навички переносу слів; на кожному уроці проводились словникові роботи, що сприяло розширенню лексичного запасу учнів; формувалися навички виділяти подвоєнні букви, встановлювати орфограми щодо подвоєння, вміння здійснювати морфемний розбір слова, вміння правильно передавати подвоєні букви звуками, здійснюючи фонетичний запис слова; розвивати фонематичний слух, орфографічні навички, творчі здібності, зв’язне мовлення учнів, мислення; удосконалювалися вміння докладно переказувати текст: вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати головне, робити висновки, складати план за текстом (було проведено 2 докладних перекази текстів); розвивати навички самостійної та групової роботи; виховувати товариські взаємини, інтерес до мовних явищ; заохочувати до співробітництва.
Робота з теми велася на постійному порівнянні з виучуваного матеріалу на уроках російської мові.
На уроках української літератури продовжували вивчати розділ «Фольклор». При вивчені тем були дані нові для дітей поняття: про тематичні види загадок, прислів’я так приказки, метафору як художній засіб, акровірш як жанр; актуалізовані набуті на попередніх уроках знання: визначення «УНТ», народна і літературна казка тощо. Велася постійна робота з розвитку логічного мислення, спостережливості, розвитку уяви, фантазії, творчих здібностей учнів (так, наприклад, одним з домашніх завдань було скласти власний акровірш на будь-яку тему; були цікаві роботи – акровірші-імена).
Окремо хотілося би зупинитися на проведенні уроку позакласного читання казки Анатолія Дімарова «Для чого людині серце». Якісно розроблений конспект, детально розпланований час на окремі види робот, тональність уроку, успішно створена оптимально розкута та тепла атмосфера уроку допомогли у реалізації всіх навчальних та, особливо, виховних завдань. Для учнів цього віку необхідно проводити такі уроки, де кожен зможе висловити свою думку, бути почутим. Це саме той вік, коли маленька дитина ще щира, не боїться бути наївною, не намагається бути гіршою, ніж є, тому необхідно вести виховну роботу з формування найкращих людських рис через вивчення певних творів літератури.
Окремою сторінкою у проходженні практики було оцінювання роботи учнів: робота на уроці (оцінювання усних відповідей, роботи біля дошки, індивідуальні завдання) та перевірка учнівських зошитів (поточних та контрольних робіт). Остання робота стала для мене чи не найскладнішим пунктом індивідуального плану студента-практиканта: обсяг роботи, здавалося, був непомірним (зошити з контрольних робіт з мови та літератури (40 штук), 2 комплекти зошитів з української мови (40 штук), конспекти з літератури з творчими завданнями). Треба було посилено концентрувати увагу, перевіряти себе по декілька разів, щоб не пропустити помилку. З об’єктивністю виставлення оцінок проблем не було, бо добре ознайомилася із критеріями оцінювання письмових робіт різного типу.
Педагогічна практика також надала можливість детально ознайомитися зі шкільною документацією (класний журнал, оперативка для виставлення оцінок за дисципліну класу), із нормами ведення обліку навчальних успіхів учнів.
3. ОСОБИСТІ ДОСЯГНЕННЯ. МЕТОДИЧНІ ТВОРЧІ ЗНАХІДКИ , ВІДКРИТТЯ, НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ
Особистісним досягненням вважаю якісно розроблені конспекти та засоби наочності до них. Про це свідчать відгуки керівників від бази практики та вчителя, що керував моєю роботою у школі. Всі розроблені матеріали записані на диск та подаровані кафедрі української мови та літератури гімназії №8.
Особливістю моєї роботи вважаю створення умов для розвитку комунікативної компетенції учнів та їх творчого вираження.
Були винайдені та впроваджені нові прийоми активізації навчальної діяльності учнів: «Мотто класу» (налаштування класу до роботи на організаційному етапі) та прийом «Лото» (застосовуються при перевірці домашнього завдання).
4. НАЙТИПОВІШІ ПОМИЛКИ, НАЙБІЛЬШІ ТРУДНОЩІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ
Найскладнішими під час перших тижнів роботи у ролі вчителя та класного керівника було спробувати вгамувати внутрішнє хвилювання, страх виглядати невпевнено, тобто перетнути психологічний бар’єр. Для цього необхідно було більше спілкуватися з дітьми поза уроками української мови та літератури.
Велику увагу мною було приділено індивідуальним бесідам із учнями, дисципліна та навчально-пізнавальний інтерес котрих мають не належний рівень. Такі бесіди дали змогу сформувати цілісні уявлення про мотивацію такої поведінки учнів. Так, наприклад, учениця Цибуліна Вікторія може співати на уроці або демонстративно виходити з кабінету, бо учні та вчителі, через посередні успіхи учениці у навчанні, не помічають її, та Віка таким чином хоче привернути до себе увагу. На моє завдання до класу (доповнити речення «Я більш за все мрію про…», «Я більш за все боюся…») учениця відповіла: «Я більш за все мрію, щоб мене перестали дражнити однокласники, хочу, щоб вони зверталися до мене по імені. Мрію, щоб всі були дружні, не ображали один одного»; «Я більш за все боюся залишитися на самоті». Чи такою повинна бути відповідь на ці питання маленькою дівчинкою у «дружньому» класі?..
Індивідуальна робота з учнями відіймала багато сил, але, на мій погляд, хороші оцінки дітей – далеко не все, про що повинні турбуватися вчителя.
Хочеться поділитися власним висновком: я почуваюся щасливою через спілкування з дітьми, вирішення їх проблем, намагання допомогти, спроби встановити правильні стосунки у класі, засновані на засадах доброти, дружелюбності, взаємодопомоги. Тому виховні заходи вдавалися мені стовідсотково краще за навчальні.
5. ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
На уроках використовувала знання, набуті з курсу СПТН. Було впроваджено нові сучасні технології організації класу та перевірки домашнього завдання:
- «Криголам»;
- «Мотто класу»;
- «Лото» (перевірка д/з)*.
*Розроблено картку педагогічної технології.
6. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
«Люби те, що робиш, тоді будеш робити, що любиш».
Педагогічна практика завжди сприймалася нами як важке випробування, як тягар (чого ж тут приховувати). Не знаю жодного студента, який би з нетерпінням очікував на ці тижні, які нам здавалися стражданнями. (кажу «здавалися», але на превеликій жаль багато кому так здається і нині).
Але ж в тому і загадки життя – отримувати радість від подолання перешкод, перемоги над самим собою, - все це наповнює життя сенсом. А якщо ми робимо щось тільки тому, що так треба, то кому це треба? (пробачте за каламбур)
Ми маємо робити правильні висновки…
Я дуже рада, що мені це вдалося.
7. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ТЕОРЕТИЧНОЇ І ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В УНІВЕРСИТЕТІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ
Треба більше уваги звертати на мотивацію студентів, їх психологічний стан, бо ми, зазвичай, не готові одразу переналаштуватися з репродуктивної до продуктивної діяльності. Також вважаю, що необхідно запропонувати ведення блогів вже під час проходження практики на IV курсі, бо це спонукає до свідомого, відповідального та творчого відношення до своєї справи, а також це швидкий та надійний засіб завжди бути на зв’язку із викладачами-методистами.
