Самоаналіз

5-Б        клас

Самоаналіз проведеного уроку української літератури,

проведеного Кияшко А. І.

12.12.12

            Тема уроку: Перлини народної мудрості. Прислів’я та приказки.    

            Тип уроку:               Засвоєння нових знань                                          

(засвоєння нових знань; засвоєння умінь і навичок; комплексне застосування знань, умінь та навичок; узагальнення та систематизація знань; контроль і корекція знань, умінь та навичок; комбінований урок  тощо)

Дотримання принципів навчання: науковість; доступність; наочність; проблемність; самостійність учнів; активність всіх учнів; системність і послідовність; урахування індивідуальних особливостей учнів; диференціація; інтеграція; свідомість, стійкість засвоєння знань,  умінь та навичок; єдність освітніх, розвивальних, виховних функцій навчання.

Реалізовано методи навчання Методи навчання: пояснювально-ілюстративний; репродуктивний; проблемний виклад, частково-пошуковий; дослідницький. Інтерактивні методи.

Застосовано засоби навчання: таблиця; ілюстрація; ТЗН; картки; підручники; посібники; записи на дошці; інші; використання мультимедійної дошки. Форми організації навчального процесу: фронтальна; групова; індивідуальна; інші. Форми виконання робіт: усна; письмова; з місця; біля дошки; інші.

               

Зовнішня організація уроку своєчасність початку і кінця уроку; темп і тональність уроку; раціональна організація навчального часу; своєчасність запису до щоденника домашнього завдання; обсяг домашнього завдання, інструктаж; своєчасність виставлення оцінок, їх коментування.	Висновки:_Я вважаю, що в цілому мені вдалося правильно організувати урок. Час на окремі частини урок було розподілено раціонально (лише мінус у тому, що затягнула з читанням дітьми тексту).
Організація навчальної діяльності мотивація навчання; досягнення мети уроку; логічність і послідовність викладу; оптимальність структури уроку; раціональність використання методів, принципів, засобів навчання;культура мовлення учнів, учителя; рівень дисципліни.	Висновки:____________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________ ______________________________________

                                                              

Червоний – те, що НЕ вдається.

Зелений – як на мене, дотримано.

Блакитний – важко.

Спостереження*

Я намагаюся максимально дати учням змогу висловити свою думку (на уроці багато відповідаємо на проблемні запитання, шукаємо відповіді на питання морального порядку). Можливо через брак досвіду, але мені наївно здається, що це оптимально для уроків літератури. Але учні 5-Б звикли працювати тільки в умовах сурового контролю: фронтальні опитування саме те, що треба…

У педагогічну скарбницю:

Винайшла цікавий прийом, що краще за все підходить для опитування домашнього завдання тоді, коли завдання творче, коли всі учні хочуть відповісти.

Прийом «Лото»

На дошці лист А4 з кольоровими стікерами (на зворотній стороні кожного імена учнів класу). Прошу асистента допомогти «долею» обрати кілька стікерів, перегортаючи яких, знайомимося з «щасливими власниками відповіді».

Так, чотири учні розповідали самостійно створені акровірші.

__________________________________________________________

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено  мету уроку: дати уявлення про прислів'я та приказки, їх  види, навчити розрізняти ці жанри УНТ за ознаками; розвивати навички виразного осмисленого  читання прислів'їв та приказок, пояснення їхнього змісту; формувати шанобливе ставлення до  кмітливості та мудрості українського народу; виховувати розуміння їх ролі в сучасному  світі.

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основних загальнодидактичних вимог:  

-         науковість;

-         доступність;

-         наочність;

-         проблемність;

-         системність і послідовність;

-         єдність освітніх,

розвивальних,

виховних функцій

навчання.

Вибір типу та структури зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із семи логічно взаємозв`язаних етапів: 

I.                       Організаційний момент.

II.                    Перевірка домашнього завдання

-         Прийом «Лото».

III.                 Актуалізація опорних знань

-         Заселення фольклорними жанрами «Дома  народної мудрості».

IV.                Мотивація навчальної діяльності

-         Повідомлення теми й мети уроку.

-         Робота з епіграфом уроку.

V.                   Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

-         Бесіда (припущення щодо визначень).

-         Робота з теоретичним матеріалом підручника (приказки та прислів’я як жанр УНТ).

-         Тезування (складання опорного конспекту).

-         «Порівняй!»

-         Слово вчителя.

-         Робота за варіантами (виписують 1 варіант – прислів’я, 2 – приказки, пояснюючи на якій підставі зроблено цей висновок).

-         «Відгадай прислів’я» (за малюнками).

-         «Творча лабораторія» (висловлювання думки).

VI.                Закріплення знань, умінь і навичок

-         «Про що мова?»

-         «Перекладач».  (*Не встигли попрацювати «перекладачами»).

-         «Знайди прислів’я» (уважне слухання).

-         Підсумок за епіграфом.

VII.             Домашнє завдання.

 Така послідовність роботи відповідає логіці навчального процесу – від формування мотиву до практичного результату.

Підготовка до уроку складалася з:

-         ознайомлення матеріалами у підручнику;

-         відбору матеріалу (булі обрані для опрацювання як добре відомі прислів’я та приказки, так і ті, що учні почують уперше).

-         складання плану-конспекту уроку;

-         Підбором цікавих завдань; відбором методів і прийомів, що будуть оптимальними саме на цьому уроці;

-         прорахування часу на окремі види робіт;

-         розробки розгорнутого конспекту уроку;

-         розробки презентації-супроводу.

Околонаучний самоаналіз

Найважчим на уроці було…

Або ні, не так..

Чому я була така розгублена? Де «вчитель»?

Дещо з особистого

Той, хто дуже добре мене знає, уявляє, наскільки я сором’язлива людина. Я можу почувати себе впевнено тільки серед знайомих людей. А з новими людьми почуваюся наче «ёмаё, вони зі мной говорять, поїду до дому».

Кожен раз треба перемагати це у собі, це складно, але  я збираюсь у кульку, виплигую з футляру та роблю з себе дівчинку-активістку, що, як кажуть, «усюди і завжди» (хоч сама до таких людей ставлюся дещо з обережністю: не викликають довіри..)

На плаву (проти течії) мене тримає тільки віра в мене людей. Так сталося, що я щасливчик у цьому плані. Мене завжди оточували люди, що підштовхували мене на розкриття, на дію своєю вірою в те, що «хто, якщо не ти?».

Власно кажучи, про що мова..

В мене зараз не найкращий період для плідної праці. Тому причиною вирій чорних подій у житті, що примушує мене перебувати у ситуації занурення у роздуми, роздуми, роздуми…

Стосовно вчительського життя-буття.

Після уроку у понеділок моя віра у себе дещо підірвалась. Діти відчувають мою внутрішню «АААААА»-істерику. Тому Лариса Вікторівна так була засмучена моїм уроком у середу.

Прикро, що так сталося. Урок повинен був бути дуже цікавим.

*Я розумію, що дуже наївно це все, бо ніхто не обіцяв мені, що буде легко, але я дійсно так боляче все це переживаю, навіть такі маленькі розчарування.

Я розумію головою, чому вони так себе поводять. Вони же нормальні маленькі діти: роблять, що хочуть, ведуть себе натурально при будь-яких умовах, та їх не стосується важко мені чи ні..) Це все ясно. Більш того, я розумію, чому вони реагують на мене не так, як я бачу в ідеалі (як, наприклад, було на уроках російської мови в тому ж самому 5-Б).. Бо в нас з їх вчителькою дуже різний підхід до викладання (я не вмію кричати, а їх саме так і привчили працювати). А раз не кричу, як різана, чому бути зосередженими..? так?

На російських уроках вони були зовсім іншими дітьми.. Уважненько дивилися в очі, слідкуючи за кожним рухом. Так, звісно деякі особистості вели себе не айс (один Ян тільки чого коштує). В нас з Оленою Іванівною дуже схожа концепція викладання: краще жарт, ніж підвищення голосу, краще бесіда, ніж опитування. Тому воно так сталося.

Але  можна зробити й інший висновок, що це я сама вина у такій поведінці дітей. Чому вони повинні сприймати мене вчителем, якщо я сама вчителем української, з моїм поганим мовленням себе не бачу.

І я це розумію..

Я чекаю на повернення в університет. До нашої затишної сімейної атмосфери.

А ще..

*Скоро поїду мандрувати з сестрами у країну комунізму. Наберусь нового досвіду, відпочину та все встане на свої місця. Це ж так просто..)

Диплом. Конкурс наукових робіт. Всеукраїнська олімпіада з російської мови.

Даааааааа.. «відпочину»..))))